МІСІЯ | ПРОБЛЕМАТИКА | ПІДХІД | КОНТЕКСТ | МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД | НОРМАТИВНА БАЗА | АНАЛІЗ УКРИТТІВ | РІШЕННЯ | ТИПОЛОГІЯ | КОМАНДА

RE:Ukraine Shelters — дослідницький проєкт архітектурної майстерні balbek bureau, покликаний сформувати нову культуру безпеки в Україні та запропонувати державі й великому бізнесу рішення для комфортних укриттів, що відповідають сучасним потребам і загрозам.

Проєкт Shelters прагне переосмислити укриття як комфортний простір, який дозволяє почуватися у безпеці. Ми прагнемо розробити архітектурні рішення для функціональних та комфортних укриттів на основі провідного міжнародного досвіду та відповідно до актуальних потреб українців. Зазвичай захисні споруди проєктуються під тиском обставин, як кризові, тимчасові рішення. Довгострокова мета Shelters — вписати сховище в буденне життя й надати йому додаткових функцій.

Проєкт Shelters — науково-дослідницький, адже ґрунтується на даних актуальних соціологічних опитувань і глибинних інтерв’ю з представниками громад та ключовими стейкхолдерами. Команда проаналізувала провідні практики з облаштування укриттів у Швейцарії, Ізраїлі, Фінляндії, США та Японії за 24 категоріями. Технічний департамент проєкту засновував свої висновки на цифровому моделюванні, геоаналітиці та використанні платформ відкритих даних. Наш метод міждисциплінарний — ми поєднуємо архітектуру, соціологію та новітні технології містобудування.

Для того, щоб зрозуміти ставлення українців до наявних укриттів та дізнатися їхню думку про можливі шляхи покращення ситуації, ми провели дослідження разом із міжнародним дослідницьким холдингом 4Service. Дослідження «Аналіз стану та доступності укриттів для населення: обізнаність, сприйняття та користування» тривало з листопада 2024 по січень 2025 року. Воно охопило 623 повнолітніх респонденти у містах України з населенням від 25 тисяч осіб.

Серед головних параметрів комфортного перебування люди називають наявність туалету, доступ до інформації (інтернет та телефонний зв’язок) та високий рівень безпеки. Наступними за важливістю факторами є гарна вентиляція, можливість зарядити телефон та запас води або їжі. На думку опитаних, покращити наявні укриття може робота з освітленням, чистотою, організацією місць для сидіння та відпочинку, інтернет та регулярні перевірки, підтримка укриття в належному стані. Також для багатьох важлива безпосередня піша доступність — це підвищує ймовірність того, що укриттям будуть користуватися. 

Половина аудиторії вважає, що під час воєнного стану укриття повинні мати подвійне призначення, а 62% переконані, що таке використання доцільне і після завершення війни. Респонденти запропонували такі варіанти облаштування: спортивні зали та спортивні гуртки, склад для гуманітарної допомоги та тимчасові притулки, ігрові та квест-кімнати.

Ознайомитися з дослідженням:

Під час польового етапу дослідження міжнародного досвіду ми відвідали провідні європейські об'єкти захисного призначення, зокрема один із найбільших громадських бункерів у світі – Sonnenberg Tunnel – та сучасні захисні споруди в інших містах Швейцарії, щоб вивчити та проаналізувати архітектурні та інженерні рішення.

Аналітичне дослідження охоплює нормативні вимоги, архітектурні та інженерні рішення, принципи організації простору, а також методи фінансування та управління укриттями в Швейцарії, Фінляндії, Ізраїлі, США та Японії.

Вибір цих країн не випадковий – кожна з них має унікальний та цінний досвід, що може бути адаптований в Україні:

Швейцарія

🇨🇭

Швейцарія – одна з небагатьох країн, де діє обов’язковий закон про укриття, що гарантує наявність захисту для всього населення. Приватні сховища інтегровані у підвали житлових будинків, а великі громадські укриття розташовуються під школами чи адміністративними спорудами. Вона є зразком високої інтеграції укриттів у житлову та громадську забудову.

Фінляндія

🇫🇮

Фінляндія відома своєю системою підземних просторів: у Гельсінкі діє офіційний підземний генплан, де укриття поєднані з метро, паркінгами й спортзалами. Близько 80% населення країни мають доступ до сховищ, які у мирний час використовуються для громадських потреб.

Ізраїль

🇮🇱

Як країна, що перебуває під постійною загрозою ракетних атак, держава Ізраїль зобов’язує кожен новий будинок мати захищену кімнату – мамад. Громадські укриття — міклати — розміщені у школах, лікарнях і торгових центрах, а у прикордонних районах додатково застосовуються мобільні сховища. Час на потрапляння в укриття тут обчислюється секундами: від 15 до 90 секунд залежно від регіону.

США

🇺🇸

У США система укриттів надзвичайно різноманітна: від приватних «safe rooms» для захисту від торнадо й ураганів до глибоких військових та урядових бункерів, здатних забезпечувати автономність протягом років. Їхній підхід демонструє гнучкість та варіативність систем укриттів залежно від загроз.

Японія

🇯🇵

Японія приділяє увагу насамперед природним катастрофам: землетрусам і цунамі. Її укриття обладнані системами сейсмостійкості, аварійними запасами та автономними комунікаціями. В багатьох містах підземні станції метро й великі паркінги виконують подвійну функцію — транспортної інфраструктури та сховищ для населення.

Завершивши аналіз чинних Державних будівельних норм України (ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту"), ми виявили критичні аспекти для модернізації та адаптації системи укриттів до сучасних викликів.

Нормативи встановлюють класифікацію споруд за рівнем захисту (сховища, протирадіаційні укриття, найпростіші укриття) та визначають критерії їх розміщення, розрахункову місткість, мінімальну площу на одну особу (не менше 0,6 м² у приміщеннях для сидіння та 1,5 м² для лежання), а також граничні параметри висоти приміщень, ширини проходів і кількості виходів.

Вимоги до інженерних систем охоплюють обов’язкову наявність системи вентиляції та фільтрації повітря, можливість переходу на автономний режим роботи при відключенні основного живлення, забезпечення водопостачання та каналізації, а також резервних джерел електроенергії. У нормах закладено також порядок розміщення допоміжних приміщень: санітарних вузлів, медичних пунктів, місць для відпочинку, пунктів харчування, а також забезпечення систем оповіщення та зв’язку.

Поглиблений аналіз чинних положень показав, що нормативна база переважно орієнтована на технічну безпеку конструкцій та мінімальні вимоги до інженерних систем, однак не забезпечує комплексного бачення укриття як повноцінного простору для перебування людей. Не враховано сценарії інтеграції принципів інклюзивності та гігієнічних умов в наявний містобудівний контекст, а також забезпечення  психоемоційного комфорту користувачів.

При проєктуванні ми спираємося на нормативні положення як на основу формування укриттів, проте, враховуємо як узгоджувати технічні вимоги з сучасною архітектурною практикою та потребами користувачів.

Ми проінспектували близько десятка укриттів різних типів для обʼєктів освітньої та житлової інфраструктури Києва та проаналізували їх за технічними характеристиками, функціональністю та відповідністю потребам користувачів.

У більшості випадків укриття відповідають базовим конструктивним вимогам — мають несучі залізобетонні конструкції, два виходи та герметичні двері. Проте на практиці значна частина об’єктів експлуатується у спрощеному або частково законсервованому режимі, що впливає на їхню функціональність у разі тривалого використання. Основні проблемні аспекти — обмежений повітрообмін і відсутність фільтраційних установок, недостатня гідроізоляція, підвищена вологість і температурні перепади. Часто спостерігається відсутність систем аварійного освітлення, резервного живлення та санітарних умов, що ускладнює перебування людей у таких просторах понад кілька годин.

У низці об’єктів виявлено нераціональне зонування — відсутність розподілу між технічними й функціональними зонами, складність навігації, нестача місць для сидіння та зберігання речей, ускладнена ситуація щодо інтеграції вимог інклюзивності. Водночас значна частина приміщень має потенціал до ефективної модернізації. Приміщення з висота стель понад 2,2 м дозволяє інтегрувати системи вентиляції, оновити освітлення, покращити акустичний комфорт і створити гнучке функціональне зонування.

Найкращі приклади, виявлені під час огляду, демонструють, що при мінімальному оновленні можливо забезпечити використання укриттів як навчальних приміщень або зон зберігання у безпечний час. Такі рішення поєднують технічну відповідність вимогам безпеки з реальними потребами користувачів і створюють основу для формування оновленої типології міських укриттів.