Від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі сільських будинків України були пошкоджені або повністю зруйновані. Одне із завдань RE:Ukraine Villages – зберегти сформований органічний образ українських сіл та не дати стерти його типовою забудовою.

Завдяки практикам digital-архітектури команда balbek bureau сформулювала дизайн-код деокупованих областей. Свої знахідки та спостереження ми зібрали в доступному онлайн-конструкторі.

Проєкт RE:Ukraine Villages розпочався з експедиції селами деокупованої Київщини – саме ця область стала першою в серії наших досліджень та основою для створення конструктора. Поступово ми почали додавати нові дані з різних регіонів України.

Ми прагнули показати багатогранність української сільської архітектури й виняткову органічність її розвитку. 

Вигляд сучасного українського села був сформований тисячами рішень, особистих та колективних. За кожним декоративним елементом стоїть смак людини, яка будувала та планувала своє житло. 

Наші зусилля не будуть марними, якщо волонтерський проєкт RE:Ukraine Villages надихне українців досліджувати багатогранність нашої архітектури і спростить процес відбудови хоч одного сільського будинку. Це буде наш внесок у збереження душі та самобутності сіл.

Перші думки про проєкт RE:Ukraine Villages з’явилися в нас в березні 2022 року, коли в Київській області ще тривали бої, а з різних джерел надходила інформація про руйнування сіл та містечок. 

RE:Ukraine Villages прагне зробити відновлення сільського будинку з повагою до локального контексту привабливою альтернативою, яка не вимагає від власника додаткових досліджень. Для цього нам треба було дослідити особливості української сільської архітектури та напрацювати алгоритм для перетворення цієї інформації на онлайн-конструктор для майбутніх користувачів.

У червні 2022 команда вирушила в експедицію деокупованими селами Київщини. На допомогу нам прийшли друзі з проєкту Київ Волонтерський. Команда фонду організовувала гуманітарну допомогу в Київській області та підказала нам кілька локацій, з яких варто було почати. Частково постраждалі від окупації, вони потребували допомоги й водночас могли стати об'єктом нашого дослідження.

Після того, як ми визначили набір параметрів сільського будинку для фіксації, команда розділилася на невеликі групи, які їздили окремо і потім ділилися фото та знахідками. Ми фотографували та проводили відеозйомки за допомогою дрона – це допомагало досліджувати прибудинкові території, конфігурації та розміри будинків. Часом ми спілкувалися з мешканцями будинків та слухали їхні історії.

Зрештою під час подорожей команда RE:Ukraine Villages відвідала 17 сіл Київської області, після чого одразу розпочала дослідження Чернігівської та Харківської.

На початку проєкту ми зібрали невелику бібліотеку тематичної літератури, проте більшість книг була присвячена традиційній архітектурі, яка була характерною до кінця XIX – першої половини XX ст. У найбільшій пригоді нам стала «Народна архітектурна творчість України» В. П. Самойловича, яка описувала будинки, з якими ми мали працювати зараз.

Подорожуючи селами, ми одразу почали бачити закономірності; водночас, були вражені різноманітністю декору. Іноді різниця між селами, розташованими недалеко, була дуже яскравою. Ми виокремили позиції, які зустрічалися найчастіше – інакше кількість конфігурацій майбутнього онлайн-конструктора зростала б у геометричній прогресії. Графічна дизайнерка команди обмальовувала характерні елементи безпосередньо з фотографій експедиції.

Ми прагнули створити проєкт, актуальний для сучасних потреб, і зробити онлайн-конструктор максимально гнучким та адаптивним. Для цього було важливо принаймні інтуїтивно розрізнити, які будівельні рішення були продиктовані обмеженнями часу та епохи, а які є характерною рисою українського сільського будинку. Так, розробляючи дизайн і членування вікон для Київщини, ми трохи збільшили їх – це зберігає оригінальну пропорцію, проте є більш комфортним для сучасних мешканців.

Під час розробки варіантів планування для Київської області ми взяли за основу подовжньо-витягнуту форму, яка була характерною для українських сільських будинків. Зонування залишили умовним – простір розподілений за функціями без детальних перегородок і дозволяє власникам визначати внутрішнє планування кімнат на власний розсуд.

Окремий пункт онлайн-конструктора дає можливість додати до плану будинку засклену веранду, яка є вкрай характерною та функціональною частиною багатьох українських сільських будинків. Її також дещо осучаснили для конструктора, змінивши ухил покрівлі веранди – тепер вона пласка з внутрішнім ухилом.

Паралельно з завершенням роботи над елементами та їхніми кресленнями, тривала розробка онлайн-конструктора. Програмування його функціоналу було однією з найбільш технологічних задач в історії balbek bureau. Загальний час роботи над стартовою версією онлайн-конструктора склав понад пів року.

Діджитал-архітектор проєкту Слава Стьопул створював тривимірні варіації будинків та їхніх компонентів за допомогою візуальної мови програмування Grasshopper у середовищі Rhinoceros. Цей підхід дозволяє на будь-якому етапі проєктування змінити бажаний параметр (наприклад, ширину будинку), унаслідок чого решта елементів підлаштовуються, генеруючи новий варіант моделі. Так ми могли створювати величезну кількість варіацій та без потреби моделювання кожної опції вручну з нуля. За допомогою організації всіх компонентів за категоріями, ми даємо користувачам можливість кастомізувати будинки.

Entire Framework вперше працювали з обробкою параметричної 3D-моделі та логікою обмежень кроків конфігуратора. 3D моделер створював параметричні моделі будинків, які потім завантажувалися у частину двигуна проєкту – продукт Shapediver, та за допомогою backend-частини поєднувалися з інтерфейсом. Під час взаємодії з інтерфейсом конструктора, користувач «створює» власні дані, а онлайн-конструктор зберігає та доповнює їх візуальними компонентами (аксонометрія будинків). Наприкінці процесу ці дані передаються назад у проєкт, створений Славою, щоб згенерувати PDF-інструкцію.

Скориставшись конструктором RE:Ukraine Villages, користувач отримує рекомендації з відбудови чи будівництва житла в традиційному для свого регіону стилі. Це pdf-файл з ізометрією, планами, кресленнями, розгортками фасадів і технічним описом. Альбом також містить рекомендації з матеріалів, необхідних для оздоблення.

Кожна родина має своє бачення власного дому та розраховує на певний бюджет. При розробці ми врахували різні потреби власників: онлайн-конструктор містить найбільш типовий для регіону декор і передбачає різноманіття варіантів. Рішення є гнучким відповідно до доступних ресурсів і можливостей.

Київська область стала пілотом проєкту RE:Ukraine Villages: розробивши алгоритм дій, для дослідження наступних областей ми віришили покликати на підмогу волонтерів.

Ми почали працювати над дослідженням Чернігівської області у середині квітня 2023 року. Оголосивши open call у соцмережах, ми зібрали команду волонтерів, яка нараховувала 16 осіб. Серед задач, які вони виконували, були пошук та збір інформації, польові експедиції та їхня логістика, креслення, 3D-моделювання, аналіз та типологізація оздоблень.

Після того, як ми визначились зі списком локацій для експедицій, волонтери розподілили їх між собою, сформували команди та рушили у подорож. Партнером дослідницьких експедицій Чернігівщини та трьох наступних областей України виступила мережа АЗС KLO, яка забезпечила волонтерів пальним. Загалом волонтери відвідали та відзняли у Чернігівській області 31 село. 

Чернігівщина багата на різноманітній декор та оздоблення. Однією з її особливостей є повсюдне використання дерева – за нашими спостереженнями, співвідношення із цеглою сягає 80 / 20. Це спонукало нас до розширення доступних варіантів у конструкторі. Вкрай характерним для області є різьблений дерев'яний декор. Його фігури та форми перегукуються із візерунками місцевих вишивок та оздобленні керамічного посуду. 

Місцеві будинки також відрізняються яскравими кольорами. Жовтий, вишневий, помаранчевий, насичений зелений – серед розмаїття комбінацій було складно виділити лише чотири колірні гами. Найрозповсюдженіші кольори місцевих дерев'яних будинків – бордовий та зелений.

Оновлений масив даних був доданий до наявного онлайн-конструктора – тепер у ньому доступна Чернігівська область та характерне для неї оздоблення. Малюнки вікон та їхнє обрамлення, веранди, продухи на горищі, декоративні елементи – пройшовши всі кроки конструктора, можна зібрати будинок, властивий селам цієї місцевості.

Сумська та Харківська області стали новим етапом еволюції проєкту. Ми ухвалили рішення масштабувати дослідження та почати паралельні роботи над п’ятьма областями. Посилення команди волонтерами дозволило охопити більшу географію експедицій та ґрунтовніше підійти до роботи з відкритими джерелами. Тепер фінальні вибірки формуються на більшій кількості проаналізованих матеріалів і ми маємо змогу досліджувати локації, не доступні для волонтерів через близькість до фронту. 

Головним нововведенням цього етапу стала оптимізація типології планувань – тепер вони є більш актуальними для сучасних потреб мешканців сіл. Ми також запропонували розміщення меблів на планах для того, аби спростити вибір необхідного варіанту для користувачів. Ця типологія стане основою для майбутніх областей, з мінімальними поправками на локальний контекст. Також оптимізовано й роботу з альбомом фінальних креслень, який користувачі завантажують після проходження всіх кроків онлайн-конструктора.

Команда волонтерів ґрунтовно підійшла до експедицій Харківщиною, адже частина регіону досі в активній фазі війни, а звільнені землі перебували в окупації досить довго. Планувати маршрути доводилось після консультацій з військовими, адже на деокупованих територіях ще багато не розмінованих ділянок. Їхати туди самостійно без військових та спеціальної волонтерської перепустки було вкрай небезпечно: так частина Харківщини виявилась закритою для наших досліджень. Список сіл формувався й після консультацій з істориком Максимом Розенфельдом, який добре знається на історії Слобожанщини.

Під час частини подорожей волонтери жили у приватному будинку та спали в бомбосховищі у підвалі, щоб не прокидатись від повітряних тривог і бути максимально зібраними. На відміну від інших досліджених областей, на Харківщині відчувалася постійна напруга та закономірна пересторога місцевих. Також волонтери майже не зустріли тут літніх людей, які зазвичай ділилися з ними спогадами про власні будинки. Всього групам волонтерів вдалося дослідити у польових експедиціях 15 сіл області.

Характерна особливість Харківщини – її неоднорідність; історичний розвиток західної, східної, північної та південної частин вплинув на формування прикметної та характерної архітектури всередині області. 

Будинки на Харківщині зводили переважно з цегли. Це зумовлено багатими покладами червоної глини та розвитком цукрової промисловості: у людей тут були ресурси для того, аби будувати якісне міцне житло. Зіграла свою роль і історія – цей багатогранний район послідовно знищували впродовж ХХ століття. Дерев’яні будинки зустрічаються на півночі регіону, де є ліси, – хоча їх значно менше, ми зберегли їх у конструкторі, щоб не переривати цю традицію.

Характерні колірні гами Харківщини – це поєднання відтінків зеленого та синього. Руда цегла часто оздоблена декоративними вставками кольорової пофарбованої цегли – найчастіше білої. Загалом декору місцевих будинків притаманні прості геометричні форми, зокрема ромби.

Досліджуючи Сумщину, волонтери виявили, що більшість характерних для області приватних будинків збереглися у містечках зі садибною забудовою. Із запланованого списку під час експедицій волонтери дослідили 18 сіл та містечок Сумщини. Зазвичай команда обирала історичні районні центри та подорожувала місцевістю навколо них у пошуках автентичних будівель.

Чим ближче до кордону з Росією – а отже, фронту, – тим більше напруги відчувалося у настрої жителів області. Проте місцеві зазвичай дозволяли фотографувати свої домівки, втім, просили не фотографувати їх самих. Регіон потерпає від регулярних точкових обстрілів вздовж кордону, тому на шляху зустрічалося вдосталь закинутих хат та навіть цілих сіл.

Архітектура сільських будинків Сумщини вкрай кольорова з переважанням відтінків синього, зеленого та темно-вишневого. Особливо яскравим забарвленням відрізняються місцеві дерев’яні хати – стіни деяких вицвіли від часу, а інші дбайливо підфарбовують. Тут також люблять прикрашати власне житло: волонтери зібрали багато фотографій унікальних декоративних елементів – об’ємних квітів, пташок, складного різьблення. Велика кількість і червоних цегляних будинків, також оздоблених різноманітним декором, зазвичай геометричним. 

На відміну від інших північних прикордонних областей, досліджених в рамках проєкту RE:Ukraine Villages, на Сумщині менше впадають в око сліди радянського впливу.

На початку 2024 року наші дослідження дісталися українського Півдня – історично мультикультурного регіону. Ми вивчали особливості місцевої архітектури переважно онлайн та з відкритих джерел. Через близькість до фронту експедиції були небезпечними – а ті кілька поїздок, які нам вдалося організувати, не принесли бажаних результатів: руйнування будинків були значними, села подекуди знищені вщент. Проте, окрім наших традиційних пошуків на сайтах нерухомості та Google Street View, нам вдалося зібрати чимало живих історій та спогадів із сімейних архівів наших знайомих. Великий внесок у базу фотографій «Батьківська хата» зробив волонтерський проєкт Old Khata Project.

Історія Миколаївщини зберігає сліди грецьких поселень, які існували тут ще у VI столітті до нашої ери. Їхній культурний вплив, посилений особливостями місцевого клімату, простежується в архітектурі сільських будинків й дотепер. Дерев’яні будинки в області практично відсутні – в першу чергу, через відсутність матеріалу та теплий клімат. Втім, деревину використовували для декоративного оздоблення фронтонів. Місцеві будинки багаті на декор та плавні лінії. Грецькі мотиви можна впізнати в колонах з канелюрами, а також поширених кутових елементах, які перегукуються з доричним ордером загалом.

У цій місцевості ми вперше зустріли та додали у конструктор новий характерний матеріал для оздоблення та декору – ліпнину. Ліпних елементів тут вдвічі-втричі більше, ніж цегляних, що знайшло відображення в доступних для вибору опціях конструктора. Цеглу зазвичай не фарбують, втім, прикрашені ліпниною будинки часто бувають блакитних чи сірих відтінків, з білим декором.

Як і у випадку з Миколаївщиною, через близькість бойових дій та часткову окупацію Запорізької області можливості наших польових досліджень були вкрай обмежені. Проте й тут на допомогу нам прийшли колеги та друзі, які надсилали нам і фото будинків своїх родичів – із тимчасово окупованих сіл.

В історії капітального будівництва регіону паралельно існувало декілька сталих типів житла, в нашому дослідженні ми поділили їх на два основні типи: традиційна тинькована українська хата та менонітський будинок. Останній є унікальним для України прикладом повністю запозиченої садибної архітектури, яка майже не змінювалася з плином часу. Типологія будинку привезена переселенцями-протестантами менонітами з території сучасних Нідерландів.

Станом на 2024 рік у селах Запоріжжя переважають цегляні будинки – дерево використовується лише в обрамленні та віконницях. Цегляний декор домінує в карнизах, кутах та віконних обрамленнях. Для області більш характерна нефарбована цегла; для фарбування зазвичай обирають відтінки блакитного, бірюзового, зеленуватого та білого кольорів.

Однією з особливостей області є розмаїття фронтонів, які формують впізнаваний образ запорізького сільського будинку. У своєму дослідженні ми виділили п’ять типів декорування фронтонів деревом (з різними типами віконець на горищі) та цеглою – в оздобленні карнизів та різноманітних віконець.

Наші дослідження не оминули й головний символ українського села – лавочку біля воріт. Колекцію найбільш популярних моделей можна знайти в альбомі типових рішень Київської області, який ми додаємо до готової інструкції, сформованої у конструкторі.

RE:Ukraine Villages – волонтерська ініціатива balbek bureau. Ми створили проєкт за власний кошт та почали з дослідження Київської області, а згодом заручилися донорською підтримкою. Щоб масштабувати проєкт на всю Україну, ми й потребуватимемо її й надалі.

Villages є частиною RE:Ukraine System – системи соціальних проєктів, яка об'єднує різні напрями – Housing, Community Hubs, Monuments і Memories. Гідність є нашим головним принципом – у повазі до співгромадян, домівок, міст, історії та колективної пам'яті.